Чому деревляни наважилися вбити Ігоря?
Влітку
- Данина була встановлена не за чіткими правилами, і князь вимагав більше, ніж належало.
- Повторний збір вони сприйняли як пограбування й порушення звичаю.
- Ігор прийшов до них з малою дружиною, тому деревляни побачили, що можуть дати відсіч.
- Деревляни не хотіли коритися Києву й бути його даниками, тому вони скористалися нагодою.
Зібравши віче, на чолі з князем Малом вони вбили Ігоря та його дружинників.
Причина — свавільний повторний збір данини (полюддя) та прагнення деревлян до самостійності.
Ігор вимагав данину вдруге, що було порушенням звичаю. Деревляни були обурені, а князь мав малу дружину, тому вони наважилися його вбити.
Які зміни у збиранні данини запровадила Ольга?
Після повстання деревлян Ольга жорстоко їм помстилася, а потім упорядкувала збір данини:
- Визначила точний розмір данини — «уроки».
- Встановила місця збору данини — «погости».
- Призначила княжих людей, які стежили за збором данини.
- Замість безладного полюддя данину почали збирати за чіткими правилами, у визначені терміни.
Ці зміни дали змогу уникнути нових повстань.
Реформа Ольги замінила свавільне полюддя впорядкованою системою: уроки, погости, збирачі.
Ольга встановила «уроки» (чіткий розмір данини), створила «погости» (місця збору) і призначила збирачів.
Чому княгині Ользі не вдалося поширити християнство?
Ольга прийняла християнство в Константинополі близько
- Більшість населення й дружини залишалася язичниками та трималася прадавніх вірувань.
- Язичницька знать і дружина не підтримували нової віри, бо боялися втратити вплив.
- Її син Святослав відмовився хреститися, тому що боявся, що дружина з нього сміятиметься.
- Християн було мало, а держава ще не була готова до зміни віри.
Християнство стало державною релігією лише за князя Володимира Великого, у
Більшість народу й дружина були язичниками, а син Святослав відмовився прийняти хрещення, тому поширити нову віру Ользі не вдалося.
Чи були зміни у збиранні полюддя, запроваджені Ольгою, важливими для укріплення держави? Поясни свою думку.
Так, ці зміни були важливими для укріплення держави.
- Чіткі розміри данини зробили її збір передбачуваним, і це зменшило невдоволення населення та кількість повстань.
- Погости стали опорними пунктами князівської влади на місцях.
- Князівська казна отримувала стабільні надходження, а за них можна було утримувати дружину.
- Влада князя в землях стала міцнішою, а племена міцніше об'єднувалися навколо Києва.
Упорядкування податків — важлива ознака зміцнення державної влади.
Так, були. Реформа Ольги зробила збір данини впорядкованим, зменшила кількість повстань, поповнила скарбницю й зміцнила владу київського князя на місцях.
Прочитай характеристику княгині Ольги відомої української дослідниці Наталії Полонської-Василенко. Чи погоджуєшся ти з її думкою? Чому?
«Якщо вірити літопису… вона досягла великих успіхів, і за 20 років не було ні заворушень, ні повстань. Гадаємо, що якраз оцією стороною своєї діяльності заслужила Ольга епітету "Мудра". …Напрошується порівняння її, володарки Східної Європи Х століття, з видатнішою постатю Західної Європи IX століття: з Карлом Великим — відкидаючи його воєнну діяльність, а беручи до уваги його заходи упорядкування його великої імперії…».
Так, я погоджуюся з думкою дослідниці.
- Після реформи Ольги близько
років не було повстань, отже, її правління було мирним і стабільним. - Вона діяла не лише силою, а й розумно: упорядкувала данину, впровадила погости та уроки, і це зміцнило державу.
- Карл Великий також не лише воював, а й упорядковував свою імперію, тому порівняння виправдане.
- Ольга зміцнила міжнародні зв'язки, подорожувавши до Константинополя, тому прізвисько «Мудра» заслужене.
Прізвисько «Мудра» Ольга здобула завдяки внутрішнім реформам і дипломатії, а не лише завдяки військовим успіхам.
Так, погоджуюся. Ольга мудро упорядкувала управління державою та збір данини, завдяки чому
